Мета: навчити дітей ввічливо спілкуватися з ровесниками та дорослими; показати перевагу доброти, чуйності над байдужістю; розширити і закріпити вміння вживати слова ввічливості; домагатися доброзичливої атмосфери в клас. Розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінки учнів. Донести до свідомості дітей, що найвища краса людини в тому, що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію, хист, віддає іншим людям. Виховувати в учнів ввічливість, чемність, доброзичливість
Обладнання: виставка книжок, вислови видатних людей, прислів'я про ввічливість, дитячі малюнки, повітряні кульки з «чарівними» словами, грамзапис пісні «Ульїбка».
Хід виховної години
Ми сьогодні з вами відправимося у подорож по країні «Ввічливості», якою будуть керувати принцеси «Здрастуй», «До побачення», «Добрий день», «Будьте здорові» і принци «Будь ласка», «Дякую», «Вибачте».
Подорожувати будемо кораблем. Зробимо зупинки на станції «Привітання».
І. Привітання.
«Доброго ранку!» — мовлю за звичаєм.
«Доброго ранку!» — кожному зичу я.
«Доброго дня вам!» — людям бажаю.
Вечором добрим зустрічних вітаю.
І посміхаються у відповідь люди!
Добрі слова ж бо для кожного любі!
Доброго ранку — травам росистим,
Доброго ранку — квітам барвистим,
Доброго ранку — сонечку ясному,
Людям усім і усьому прекрасному!
Учень. Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «Будь ласка»,
Вдячне «Спасибі»,
«Вибач» тремтливе —
Слово у серці,
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!»
Щедро даруй ти
Людям, дитино.
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
Учень. До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
І кожен легко підбере,
Цкщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам'ятать не важко:
Маленькі ключики твої —
«Спасибі» і «будь ласка».
Учитель. З давніх-давен люди привчали вживати «чарівні» слова навіть малесеньких дітей. Щоб стати культурною, вихованою людиною, потрібно змалечку привчатись бути ввічливим, добросердечним.
«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» — Слова необхідні й корисні у мові.
Приємно їх чути і в школі, і вдома,
Від мами, від вчителя й просто знайомих.
Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,
Даруйте сміливіше радісний настрій.
І кожен свій день, як завжди, зачинайте
Із слів: «Добрий ранок!», «Вітаю!», «Здрастуй!»
ІІ. Танець. (хлопчики запрошують дівчат)
У гурті
Зустрілися ми знову.
Про вихованість нашу
Ми поведем розмову.
Як ви розумієте значення слова «ввічливість»?
Що означає бути ввічливим, чемним?
Ввічливість — шанобливість, привітність, добро¬зичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність прийти на допомогу.
Мова, якою ми з вами розмовляємо, красива, ба¬гата, пестлива, ніжна, мелодійна, милозвучна. У ній є багато «чарівних» слів — слів ввічливості.
Учні.
—Чому люди починають свій день словами «До¬брого ранку!», «Доброго дня!», «Привіт!»? Чому ці вирази на¬зивають словами ввічливості? Для чого їх вжива¬ють? Як їх потрібно говорити?
—Говорити ці слова потрібно посміхаючись, бо по¬смішка зігріває серця людей, покращує настрій. Це маленьке диво, яке ми повинні розділити з усіма.
Слова «вітаю, привіт» походять від латинського слова «vita», що означає «життя».
III. Побажання.
«Хлопчики — дівчаткам», «Дівчатка — хлопчикам». Хто ж такі ввічливі дівчатка? Хлопчики:
—Чесно кажучи, на ввічливу, охайну, добру дівчинку і подивитися приємно! Такі дівчатка трішки подібні на казкових принцес.
—Ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють зі всіма знайомими і незнайомими людьми.
—Вони ніколи не кричать, не сперечаються і не сва¬ ряться, не вимовляють грубі — некрасиві слова.
—Ввічлива, добра дівчинка — справжня хазяйка в домі.
—Вона не допустить, щоб на книжкових полицях або на столі був пил.
—Вона охоче вимиє після сніданку чи обіду посуд. Підмете підлогу, помиє квіти. Напоїть молоком котенятко.
—Допоможе бабусі начистити картоплі. І навіть випе¬ре свої носові хустинки і фартушок.
—Така дівчинка ніколи не капризує, не вередує.
—Вона привітна, весела і добра зі своїми друзями. І турботливо відноситься до своїх близьких.
—І звичайно, всякий по-справжньому ввічливий хлоп¬чик з радістю готовий дружити з такою дівчинкою.
—Дівчатка, будьте принцесами!
—Будьте ввічливими!
Хто ж такі ввічливі хлопчики? Дівчатка:
—Гарному хлопчику хочеться бути подібним на казко¬вого лицаря або принца.
—А казкові лицарі й принци дуже-дуже-дуже ввічливі зі всіма дівчатками.
—У ввічливого хлопчика завжди багато друзів. Він мо¬же дружити і з малюками, і з хлопчиками, і з дівчатками
—Він ніколи не забуває вітатися навіть з тими, хто зовсім маленький.
—Ввічливий хлопчик обов'язково уступить в трамваї або автобусі своє місце жінці й навіть дівчинці.
—Він ніколи не всядеться за стіл, доки за цим столом не займуть свої місця дівчатка.
—Ввічливий хлопчик обов'язково допоможе дівчинці зняти пальто, подасть кімнатні тапочки мамі й бабусі, допоможе їм по дому.
—І звичайно, лицар ніколи не буде ображати дівчаток!
—Хлопчики, будьте лицарями!
—Будьте ввічливими, гарними хлопчиками!
—Ми вас дуже-дуже просимо!
IV. Зустріч з Пеппі.
Пепігі.
Я дуже ввічлива і тихенька дівчинка!
Тільки не знаю, чого це на мене так сердяться
в школі?
Та ж я не чіпаю нікого ніколи,
Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,
А з цього виходить одне тільки лихо!
Оце я сказала — така в мене звичка —
Що в Галі, як мишачий хвостик косичка.
Що в Каті спідничка — неначе з рогожі,
Та ще й черевики на човники схожі.
Що в Тані волосся нечесане досі,
Що очі в Мар'янки маленькі та косі,
Що в зошиті Лесі самі тільки плями:
Напевне, бруднючими пише руками.
Я ж правду кажу їм... І що тут такого? Та ж я не чіпаю ніколи нікого. Сиджу собі тихо і в школі, і вдома, І чом вони сердяться всі, невідомо!
—Чому сердяться дівчатка?
(Пеппі образила всіх, ранила словом. їм боляче)
—Уважно послухайте мелодію П.І. Чайковського «Хво¬роба ляльки». Що ви відчуваєте?
(Тривожно стало мені. Комусь боляче. Хтось плаче. Ме¬лодія дуже сумна)
—А яке може бути слово?
(Ніжне, лагідне, тепле. Холодне, зле)
—Може бути мудре.
Пригадаємо прислів'я про слово.
Прислів'я про слово
1.Добре слово людині, що дощ в посуху.
2.Шабля ранить голову, а слово душу.
3.Слово не стріла, а глибше ранить.
4.Лагідне слово і залізні двері відчиняє.
5.Вітер руйнує гори, а зле слово — дружбу.
6.Мале зле слово велику образу творить.
7.Добре слово людині залізні ворота відкриває.
8.Сила слова безмежна.
9.Слово — ключ, яким відкривають серця.
10.Добре слово дім будує, а зле руйнує.
11.Тепле слово і в мороз зігріє.
12.Погане слово краще проковтнути.
13.Слово інколи пече дужче за вогонь.
14.Від щирого слова світ радіє.
15.Доброму слову ціни немає.
16.Мудрий сім разів язиком у роті поверне, перш ніж слово скаже.
17.Гарне слово окриляє людину.
18.Будь господарем свого слова.
19.Слово не горобець: вилетить — не спіймаєш.
20.Гостре словечко коле сердечко.
21.Добрим словом мур проб'єш, а лихим у двері не ввійдеш.
22.Велике діло — добре слово!
23.Добре слово потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода.
Що ми порадимо Пеппі?
1)Будь лагідною, ввічливою!
Не ображай однокласників!
Нехай же думки твої завжди будуть гарними і ясними, а слова добри¬ми і розумними.
2)Попроси у дівчаток проба¬чення.
3)Помирися з дівчатками.
Мирись — мирись і більше не сварись.
Мирилочки.
Мир — миром, пирогаз сиром,
Варенички в маслі,
Ми дружечки красні,
поцілуймося.
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, моя душечко.
Тобі яблучко, мені зернятко,
Не сварімося, моє серденько.
4)Сідай поряд з нами і вчися правильно оцінювати вчинки.
Гра «Ввічливо чи неввічливо?»
Умови гри. Якщо ввічлива людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні — мовчите.
1.Прибери мерщій в кімнаті,
Й чистим, вмитим за сніданком
Привітайся до матусі:
— Рідна, з добрим ранком!
2.Потім радісним, привітним
Поспішай до трав, до квітів.
А щоб день пройшов не марно —
З усіма поводься гарно.
3.У дівчаток гарні кіски,
Але надто вже малі.
А щоб більші виростали,
Ми їх тягнем до землі?
4.Без запрошення йди в гості,
Не вітайся там ні з ким.
І нізащо слів «Будь ласка!»
І «Пробачте!» не кажи!
5.Не вмивайтеся ніколи
І не мийте навіть рук.
Непотрібне це заняття,
Не варте стільки мук.
6.Друг в біді не лишить,
Щирим словом втішить, —
Отакий він незрадливий,
Справжній друг!
7.Галасуй, пищи, гукай,
Коли хтось відпочиває.
8.Роби комусь зле,
Якщо цього ніхто не бачить.
9.Усміхнися сонечку:
«Здрастуй, золоте».
Усміхнися квіточці —
Хай вона цвіте!
Усміхнися дощику:
«Лийся, мов з відра».
Друзям усміхнися,
Побажай добра.
V. Подаруй посмішку, ніжне слово.
Принцеса Здрастуй. Яка буває посмішка? (Добра, лагідна, тепла, сонячна...)
Принц Будь Ласка. А ви знаєте ціну посмішки? Нічого не коштує, але багато дає. Збагачує тих, кому вона призначена, не збіднюючи тих, хто її дарує.
Триває мить, а в пам'яті залишається інколи все життя.
Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і нема такого бідняка, котрий не став би від неї багатшим.
Створює щастя в домі, служить паролем для друзів.
Принцеса Здрастуй. Лагідно усміхніться, адже від усмішки йде до всіх тепло.
(Звучить пісня «Усмішка» сл. М.Пляцковського, муз. В.Шаїнського).
Принц Будь Ласка. А чи знаєте ви, як назвати одним словом гарні, добрі слова, від яких у людини наче крила виростають, від яких вона радіє, усміхається та хоче зро¬бити якнайбільше добра? (Комплімент)
Я вам пропоную пограти у гру, яка так і називається «Комплімент». Початок компліменту може бути таким: «Мені подобається...»
Принцеса Здрастуй. Що ви відчували, коли слухали компліменти, адресовані вам? Чи сподобалося вам робити компліменти друзям?
VI. Коло ввічливих.
1. Учні доповнюють речення і стають в коло «Якщо я ввічлива, то...»
Якщо я ввічлива, то знаю і використовую чарівні слова «дякую», «будь ласка»...
Якщо я ввічлива, то я гарно завжди вітаюся та ще й посміхаюся.
Якщо я ввічлива, я вмію поводити себе так, щоб іншим було приємно зі мною.
Якщо я ввічлива, то сидячи на уроці, не буду з подруж¬кою тріскотіти як сорока.
Якщо я ввічлива, я не буду вихвалятися своїми речами, іграшками.
Якщо я ввічлива, я в розмові зі старшими їх ніколи не переб'ю.
Якщо я ввічлива, то я не сміюся над чужими помилками.
Якщо я ввічлива, я не запізнюся на урок.
Якщо я ввічлива, завжди приходжу в гості вчасно, не заставляю себе чекати.
Якщо я ввічлива, дякую за гостинність, чемно проща¬юсь.
Якщо я ввічлива, вмію попросити вибачення.
Якщо я ввічлива, за столом у їдальні не вередую, не за¬буваю подякувати.
«Якщо я ввічливий, то...»
Якщо я ввічливий, я не буду повчати і критикувати сво¬го товариша при свідках.
Якщо я ввічливий, то ніколи друзів своїх не кривджу, І завжди люблю їх, поважаю!
Якщо я ввічливий, то завжди старшим і дівчаткам усту¬паю дорогу!
Якщо я ввічливий, поводжусь і в гостях, і в школі спокійно, тихо, стримано.
Якщо я ввічливий, на вулиці не розмовляю голосно, не галасую.
Якщо я ввічливий, завжди бабусі й дідусеві уступаю місце у трамваї.
Якщо я ввічливий, знімаю головний убір, коли заходжу в приміщення.
Якщо я ввічливий, дарую людям теплі ніжні, привітні слова.
Якщо я ввічливий, я не примушую за себе хвилювати¬ся. Обов'язково скажу куди йду, коли повернуся.
Якщо я ввічливий, я не капризую, не бурлу. Капризу¬вання може зіпсувати настрій іншим.
VII. Вальс дружби.
2. Гра «Ввічливі діти». Мікрофон.
Найвище щастя і найбільша радість для кожного з нас
спілкуватися з людьми.
А чи вміємо ввічливо це робити?
1.Необхідно вітатися в школі лише з вчителькою, яка навчає, чи з усіма працівниками школи?
(Звичайно, з усіма працівниками школи, спокійним голо¬сом, злегка кивнувши головою)
2.Що означають прості слова: «Доброго ранку», «Доб¬рого дня»?
(Ти мені — приємна людина. Знай, що я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров'я, миру, радості, щастя)
3.Хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший? (Молодший)
4.Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка? (Хлопчик)
5.А якщо зустрілися дві дівчинки або два хлопчики од¬ ного віку, як тоді діяти? (Першим вітається той, хто краще вихований)
6.Хто першим подає руку? (Старша людина і дівчинка)
7.Ти ідеш з товаришем вулицею. Він привітався з не¬ знайомою тобі людиною, зупинився. Чи треба й тобі вітатися?
(Якщо твій товариш привітається з кимось, слід привітатися і тобі)
8.Ви побачили в автобусі, що в іншому кінці стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними, а якщо треба, то як це зробити?
(Привітатися, якщо вони вас помітили, кричати не слід. Слова замінюють жести, усмішка, уклін)
9.Чи можна замість «добрий день» говорити «привіт»? («Привіт» можна сказати близьким людям, ровесникам)
10.Ти зустрівся в дверях з Марійкою. Що ти будеш ро¬бити? (Уступлю дорогу і скажу: «Проходь, будь ласка»)
11.Розтопить серце всякого сердечне слово... (Дякую)
12.Коли тебе впіймають раптом за підказку, ти вчите¬ля розчулиш словами... («Вибачте, будь ласка»)
13.Чи можна вітати людину непривітно?
Чи можна бажати здоров'я людині крізь зуби, а добро¬го дня із злим виразом на обличчі? (Не можна. Вітайся і лагідно посміхайся)
14.Що означає бути привітним? (Значить, радіти іншому)
15.Що означає бути доброзичливим? (Бажати добра)
16.Якщо ти їсти вже не в силах, то скажеш мамі що? («Спасибі»)
17.Тобі допомогли роздягтися, повісити одяг. Що тре¬ ба сказати? («Дякую»)
18.Ви йшли по коридору і випадково когось штовхну¬ли. Що треба сказати? («Вибачте»)
19.Людина зробила добре діло і їй потрібно віддячити. Які слова ви скажете? («Щиро дякую»)
20.Щоб вам із задоволенням допомогла людина, неслід забувати одне чарівне слово... («Будь ласка»)
VIII. Частівки усмішки
Частівки-усмішки.
«Добрий день» казати треба,
Знаєм добре ми це всі.
Одні кажуть раз за разом,
Інші ходять, мов німі.
У дівчаток гарні кіски,
Але надто вже малі.
А щоб більші виростали,
Ми їх тягнем до землі.
Ми хлоп'ят своїх навчаєм,
Щоб були солдатами,
А щоб краще пам'ятали,
Любим їх щипати ми.
Треба добре вчить уроки,
Щоб оцінку добру мать.
Ні — то кручусь на всі боки,
Намагаючись списать.
Джентльмени ми всі справжні,
Коли треба чергувать,
Для дівчат звільняєм місце —
їм не будем заважать.
А коли йдемо в їдальню
Чи вертаємось у клас —
Ви чомусь всі раптом дружно
Місць не звільните для нас.
Нас учителька навчає
Бути чемними дітьми,
Щоб ми виросли і стали
Всі хорошими людьми.
Вам усмішки ми співали,
Може, в них не все гаразд.
Підкажіть — ми станем кращі,
Все у нас піде на лад.
Учитель. Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова. І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе лагідні, добрі слова. Усі ви їх знаєте. Пригадаймо їх якомога більше. Наповнимо цими сло¬вами нашу класну кімнату. Це можуть бути слова ві¬тання вранці та ввечері, слова пошани, подяки тощо. (Діти називають слова ввічливості.)
VIIIІ. Побажання «Творіть добро, красу, радість».
1.У наше віконечно
Світить ясне сонечко.
Сонечко тепленьке,
Діткам золотеньким.
2.Воно сяє, ще й палає,
Наших діток зігріває.
3.Зігріває нас добро!
Гарний вчинок,
ніжний погляд,
слово тепле, слово щире!
4.Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
5.Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
6.Хай оживає істина стара:
«Людина починається з добра!»
7.Від рідної хати дитину
Веде у широкий світ
Ота єдина стежина,
Що дарує красу і цвіт.
8.Іди по тій стежині, дитино,
Даруй любов і тепло,
І пам'ятай: ти — Людина! Вчись, думай, твори добро.
А зараз ми відчинимо двері нашого класу та випус¬тимо ці слова по всій школі, в інші класи. Нехай усі діти нашої школи знають, як багато добрих слів ви зна¬єте, хай усім від цього стане приємніше, веселіше.
Кожен учень бере повітряну кульку, на якій написа¬не «чарівне» слово, заходить з нею в інший клас і гово¬рить: «Дозвольте, будь ласка, поселити у вашому класі це чарівне слово. Використовуйте його в своєму повсяк¬денному житті»-.
Звучить пісня «Ульібка».