Чубчики і
бантики, ясні оченята,
Вони -
моя романтика, хлопчики і дівчатка.
З ними
моя доля завжди нерозлучна,
Вони - мої діти,
вони - мої учні.
Учитель - це дар
Божий, талант і освіта. Тому все, що дала вчителеві природа, він має вміло
поєднувати зі знаннями, засвоєними з підручників, практики попередніх поколінь
педагогів. Кажуть, учитель має бути добрим актором. Все: голос, постать, одяг,
очі - мають бути щирими й природними. Вчити, виховувати, розвивати дитину
важко, відповідально, але й радісно. На очах учителя відбувається диво: з
невмілого, невпевненого у собі малюка виростає особистість, яка мислить, багато
знає, вміє, оцінює себе й інших людей.
Стрижнем усієї педагогічної роботи вважаю доброзичливе педагогічне спілкування, вміння спостерігати за дітьми, розуміти причини поведінки, бути терплячою, гуманною до дітей, поважати їхню гідність, уміти підтримувати і слабку й сильну натуру - це справжнє мистецтво.
Мабуть кожному учителю молодших класів добре відомо, як багато треба знати і вміти вчителю, щоб пробудити у дітей живий інтерес до знань, не погасити крихітні вогники захоплення в дитячих очах, що спалахують під час першої зустрічі зі школою. Тому кожен педагог, який любить дітей, прагне не тільки навчити їх, а й зробити перебування своїх вихованців у класі цікавим, насиченим.
Відомо, що навчити можна того, хто бажає вчитися. Учні-не виняток із цієї істини. Матеріал на уроках не завжди цікавий. Є ускладнений, тому на таких заняттях помічаєш пасивність, байдужість. Але найкращу оцінку уроку ставлять допитливі, зацікавлені оченята дітей, їхнє бажання вбирати, здобувати знання.
Щоб зацікавити учнів, я намагаюся знайти форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань. Готуючись до уроку, продумую, яку б проблему, мовленнєву, ігрову ситуацію створити, як мотивувати необхідність опанування цього матеріалу, щоб учні мимовільно спрямовували свою увагу, активізували пам'ять, мислення на засвоєння знань. Добираю предметні та сюжетні малюнки, дидактичний матеріал, наочність.
В основу своєї роботи я поклала такі ідеї:
1) навчання повинно бути цікавим, емоційно-образним.
"Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається " (Ж.Ж.Руссо).
2) урок - це райдуга, веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу;
3) щодо учня - то кожен повинен відчути радість творчості, побачити в красі світу доброту і сердечність, духовне благородство і на основі цього відкрити прекрасне в собі.
ігрові ситуації застосовую і на уроках читання, природознавства, Зокрема, загадки чи вірші для оголошення теми та мети заняття.
Більший інтерес до опрацювання матеріалу викликає використання атрибутів для читання в особах, обігравання деяких предметів, епізодів з тексту, розгадування кросвордів.
Звичайно, зловживати іграми на уроці не варто. Тільки правильно продумані ігрові форми з використанням виключне матеріалу занять допомагають навчатися цікаво, невимушено.
Кожен урок повинен збудити н учнів почуття радості, захоплення, якщо творчо використовувати на ньому педагогічне надбання класиків, елементи передового педагогічного досвіду. Основне, щоб діти не втратили інтересу до навчання, щоб охоче йшли до школи щодня, щоб були допитливі, життєрадісні, щоб з ними було легко працювати.